Відносини батьків і дітей набагато складніше, ніж здаються. Батько - це той, хто повинен керувати розвитком дитини, процесом формування особистості. Роль вчителя тут теж важлива, але все одно вона є другорядною. Малолітні і неповнолітні діти дійсно мало на що здатні без дорослих, проте не варто забувати про те, що вони не є власністю своїх батьків. Так, у них дійсно є права, які повинні дотримуватися. Права та обов'язки батьків численні, а важливість їх велика. Звичайно ж, вони закріплені в законодавстві. Особисті права і обов'язки батьків і дітей До моменту отримання основної загальної освіти батьки вправі контролювати навчальну діяльність своїх дітей. Мова йде про вибір шкіл, загальноосвітніх програм, гуртків і так далі. Їм не може бути заборонена участь в управлінні установою, в якому проходять навчання їх діти. Мається на увазі управління через шкільну раду чи інші схожі органи. Права та обов'язки батьків грунтуються на тому, що саме вони визначають те, яке моральне, а також релігійне виховання буде отримано їхніми дітьми. Батьки, які з тих чи інших причин не проживають спільно зі своїми дітьми, мають право відвідування шкільних зборів, отримання відомостей про успішність. Звернемо увагу на те, що в окремих випадках це може бути заборонено законом.
Батьки несуть і певні обов'язки:
- вони повинні забезпечувати нормальне фізичне, емоційне і психічний розвиток своїх дітей. Ніякі образи, приниження неприпустимі, так само як і застосування фізичної сили, надмірного психічного тиску і всього іншого, що негативно позначається на розвитку і формуванні особистості;
- батьки зобов'язані контролювати навчальний процес своїх дітей;
- вони повинні дотримуватися Статуту того навчального закладу, в якому здобуває освіту їхня дитина. Прийняття участі в управлінні школи є не обов'язковим, але бажаним;
- батьки зобов'язані стежити за тим, щоб їхні діти своєчасно ліквідовували учнівські борги;
- батьки не мають права заважати навчальному процесу. Також вони повинні проявляти повагу до вчителів, представляти їх перед дітьми в позитивному світі;
- батьки зобов'язані в міру своїх фінансових можливостей забезпечити дітям нормальні умови, в яких вони могли б вчитися і розвиватися;
- борг батьків - відвідування шкільних зборів, прибуття в школу за викликом класного керівника або директора;
- вони повинні поважати думку дитини і надавати йому право відвідування різного роду заходів, якщо він здоровий, а їх відвідини не порушують жодних планів, не шкодять її моральному розвитку, не представляють небезпеки.
Також відзначимо, що саме батьки повинні стежити за зовнішнім виглядом дітей, виконанням домашнього завдання. Права та обов'язки батьків закріплені законодавчо. Джерела їх різні. Порушення їх моментально призводить до різного роду санкцій з боку держави та уповноважених ним органів.
Відповідальність батьків передбачена:
Сімейним кодексом України
Стаття 141. Рівність прав та обов’язків батьків щодо дитини
мати, батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою;
розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов’язків щодо дитини.
Стаття 155. Здійснення батьківських прав та виконання батьківських обов’язків
здійснення батьками своїх прав та виконання обов’язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності;
батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини;
відмова батьків від дитини є неправомірною, суперечить моральним засадам суспільства;
ухилення батьків від виконання батьківських обов’язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Стаття 180. Обов’язок батьків утримувати дитину
Батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Стаття 181. Способи виконання батьками обов’язку утримувати дитину
способи виконання батьками обов’язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними;
за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі;
за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі;
у разі виїзду одного з батьків за кордон на постійне проживання у державу, з якою Україна не має договору про надання правової допомоги, аліменти стягуються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
якщо місце проживання батьків невідоме або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину, дитині призначається тимчасова державна допомога. Порядок призначення цієї тимчасової державної допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
А також статті 164, 165, 166, 170.
Законом України “Про освіту”
Стаття 59. Відповідальність батьків за розвиток дитини
1. Виховання в сім’ї є першоосновою розвитку дитини як особистості.
2. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.
3. Батьки та особи, які їх замінюють, зобов’язані:
постійно дбати про фізичне здоров’я, психічний стан дітей, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей; поважати гідність дитини, виховувати працелюбність, почуття доброти, милосердя, шанобливе ставлення до державної і рідної мови, сім’ї, старших за віком, до народних традицій та звичаїв;
виховувати повагу до національних, історичних, культурних цінностей українського та інших народів, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання та навколишнього природного середовища, любов до своєї країни;
сприяти здобуттю дітьми освіти у навчальних закладах або забезпечувати повноцінну домашню освіту відповідно до вимог щодо її змісту, рівня та обсягу;
виховувати повагу до законів, прав, основних свобод людини.
4. Держава надає батькам і особам, які їх замінюють, допомогу у виконанні ними своїх обов’язків, захищає права сім’ї.
Стаття 60. Права батьків
Батьки або особи, які їх замінюють, мають право:
вибирати навчальний заклад для неповнолітніх дітей;
обирати і бути обраними до органів громадського самоврядування навчальних закладів;
звертатися до державних органів управління освітою з питань навчання, виховання дітей;
захищати у відповідних державних органах і суді законні інтереси своїх дітей.
Кодексом про адміністративні правопорушення України
Стаття 184.
Кримінальним кодексом України
Статті 164, 166, 167.